Велика книга маленького українця. Захопливі розповіді з історії, природознавства та народознавства України - Вікторія Вікторівна Садівнича
У геральдиці лелека, а також інші схожі птахи – журавель, чапля, ібіс, символізує пильність у боротьбі з ворогами. На гербах журавля, а іноді й лелеку або чаплю, часто зображують із каменем у лапі. Походить цей образ від відомої ще з античних часів легенди, що під час відпочинку перелітної зграї один із птахів вартує спокій інших, тримаючи в піднятій лапі камінь. Коли стомлений сторож починає куняти, камінь випадає й будить його.
А чи відомо тобі, що……білий лелека зображений на гербах Тирасполя, Гааги, Шторкова, Касселя й ряду інших міст? Потрапив цей птах на герби і в тих країнах, де він не водиться (Австралія), – символіка птаха була занесена сюди з Європи.
Білий лелека трапляється на гербах кількох українських міст. На гербі Біловодська 1781 р. у верхній частині щита зображений герб Воронізької губернії, у нижній, на зеленому фоні – лелека. На гербі Ананьєва 1847 р. в нижній частині щита – на блакитному тлі стоять на гніздах три лелеки. На гербі містечка Щуровичі на Львівщині на червоному фоні був зображений срібний лелека, що тримає в дзьобі змію.
У середньовічній західній геральдиці лелека був також символом пильності в боротьбі з ворогами. Лелека (за іншими даними – журавель) з каменем у лапі був зображений на печатці XVII ст. міста Дунаївців.
Пара лелек зображена на гербі міста Дружківка Донецької області. Їхнє зображення свідчить, що мешканцям міста ці птахи приносять щастя й надію на краще майбутнє, а тому вони шанують лелек, що символізують міцність сімейних зв’язків.
Лебідь у геральдиці традиційно є символом чистоти, непорочності, мудрості.
А чи відомо тобі, що……у греків лебідь уважався птахом Афродіти, а також Аполлона як покровителя поетів та музикантів і пов’язувався зі світлом, сонцем, мистецтвом?
Бачимо цього гарного птаха на гербі міста Лебедин, що на Харківщині. Він являє собою приклад яскравої й лаконічної міської відзнаки. Навіть первісний варіант його проекту, складений у Герольдії, відразу дістав схвалення. На ньому містилося зображення лебедя з розпластаними крильми, до якого додали таке пояснення: «Оскільки й донині тут є ще озеро, на якому бува доволі лебедів, на знак сього містечко названо Лебедином».
Символічним для України птахом, безперечно, є сокіл. Як і орел, сокіл означає перемогу, а також свободу, надію. Цей птах був важливим для всіх слов’ян, уособлюючи красу й хоробрість. Сокіл був родовим знаком роду Рюриків, термін «сокіл», «соколичи» навіть служив для позначення князів Рюриковичів.
Це цікаво!У Давньому Єгипті сокіл був символом царської влади, оскільки «його погляд паралізує птахів так само, як фараон – своїх ворогів». Через свій високий політ цей хижак був алегоричним образом бога Гора, великого бога неба. Гора зображали у вигляді сокола чи людини з соколиною головою.
Кілька українських міст здавна мали сокола на своїх гербах: місто Сокаль Львівської області, місто Вознесенськ Миколаївської області (на його гербі зображення сокола над річкою, без сумніву, відтворює давню запорозьку назву поселення – Соколи), раніше містечко, а зараз селище Соколів на Івано-Франківщині.
Срібного сокола з розпростертими крилами зображено на гербі міста Слов’янськ, що в Донецькій області. Він символізує пісню «Дивлюсь я на небо та й думку гадаю, Чому я не сокіл, чому не літаю», яку склав уродженець міста Михайло Петренко.
Серед домашніх тварин, які розміщують на гербах, першість тримає собака. Його неодмінно зображали з нашийником – символом його прирученості людиною. Собака в геральдиці – це емблема вірності, відданості, пильності, іноді – дружби, що застосовувалася в західноєвропейській і в російській геральдиці.
Собак на своєму гербі мали графи Толсті, срібного собаку віднаходимо на гербі Корчак, що ним користувалися більш ніж 270 родів Білорусії, України, Литви та Польщі, зокрема, Барятинські, Браницькі, Ейсмонти, Заранки, Ільїничі, Котовичі, Мелешки, Млечки, Струсі. Собак зображено також на гербі Канарських островів – назва острів утворилась від латинського слова canis, что означає «собака». За словами Плінія Старшого, на одному з семи островів колись жили великі собаки.
Кінь – сильна й корисна для людини тварина – традиційно поєднує в собі кращі якості багатьох тварин: хоробрість лева, зір орла, силу вола, швидкість оленя, спритність лисиці. Його зображення присутнє на гербі міста Черкаси. Первісний проект черкаського герба мав такий вигляд: у верхній частині щита – герб Київської губернії, у нижній – міський герб 1791 р. з зображенням польського вершника зі списом на срібному тлі. Однак невдовзі постать польського воїна було вилучено з проекту, й остаточний варіант герба, затверджений 26 грудня 1852 р., дістав такий опис: «Щит герба розділено на дві рівні частини: у верхній зображено герб Київський, а в нижній, червоній, срібний кінь, що скаче. Герб прикрашено міською короною». Незважаючи на те що внаслідок вилучення з малюнку зображення польського воїна черкаська відзнака втратила свій попередній алегоричний зміст, новий герб міста не можна вважати невдалим. Коня визначали як геральдичну емблему сили, сміливості та волі, символом, гідним міста з такою буйною минувшиною. Сучасний герб Черкас був затверджений 1995 р. У верхній частині перетятого щита в лазуровому полі стоїть козак у червоному одязі, тримаючи рушницю на плечі, з шаблею та порохівницею на поясі. У нижній частині – в червоному полі срібний кінь, який скаче вліво.